Технології 10 кл.

 21. 10. 2021 р.

Майстер-клас "Янголя" шукаємо за посиланням: 

https://vseosvita.ua/library/majster-klas-do-uroku-vigotovlenna-virobu-angola-367539.html

29.12.2021 р. 

                                      Вироби-аналоги Тільда Банниця

Бажаю успіхів у творчості!

29.05. 2022 р.

Технологія виготовлення та декорування виробу (лялька Тільда)

 

         Обличчя ляльки Тильда також незвичайне. ЇЇ очі прийнято вишивати нитками муліне.Для цього  місці розташування очей роблять французькі вузлики. Також очі можна намалювати  акриловими фарбами для розпису по тканині. Деякі майстрині  в якості очей  пришивають намистинки. Обличчя Тильди завжди має грайливий  рум’янець. Його  виконують за допомогою пензлика або спонжа найпростішими косметичними рум’янами.Можна намалювати  рум’янець акриловими фарбами або стружкою від червоного олівця.

Тильди – це ті ж коти, собачки,  зайці, мишки, янголи, слоненята і багато інших звіряток. Що виділяє серед інших іграшок Тильд? А те, що у Тильд маленькі крапочки-очки і рум’янець на щічках. Ще Тильди об’єднує те, що вони шиються із аналогічних матеріалів і мають однаковий спосіб пошиття. Найчастіше такі ляльки виготовляють із натуральних тканин. Звичайно для шиття беруть сатин, бязь, льон, бавовну, котон, шерсть.  Дуже часто можна зустріти Тильду в джинсовому і  навіть шовковому одязі.

Важливо, щоб тканини мали дрібноформатний  принт, в іншому разі малюнок тканини може не відповідати образу Тильди,  яка звичайно виконується в компактних розмірах. Ляльки Тильди шиються двома способами -  це шиття вручну і машинне шиття.  

         Інтер’єрні ляльки Тильди дарують один одному на будь-яке свято. Ці іграшки підходять для дитячих ігор, але, все ж таки вони призначені для декору  інтер’єра. Виготовлення Тильд поставлено на потік у 1999 році. Це відбулося тоді, коли у світ вийшли навчальні книжки по шиттю Тильд. У наш час  Тильди відомі у всіх куточках світу, для їхнього виготовлення продаються тканина,  фурнітура, оригінальні викрійки  та інше. Уперше створила таку ляльку Тоне Фінангер.  У наш час кожний може створити  шедевр своїми руками, а також  наділити іграшку своїм індивідуальним характером і норовом.

         Пройшли роки існування  ляльки Тильди і книги по її виготовленню і що ми сьогодні бачимо? Тильди є найпопулярнішим  товаром  усього лялькового світу. Виготовлення ляльок Тильда  доступно кожному.  Потрібно тільки знати ази її пошиття. Дрібні деталі (руки, ноги, голова та ін.) вимагатимуть особливої клопітливості та акуратності. Також дуже важливо вивернути і  набити всі деталі, а потім зшити їх у єдиний виріб подібний людському тілу.  Більшість Тильд  мають посередині обличчя шов. Щоб обличчя виглядало краще, в місці, де буде прошиватися носик, до строчки необхідно виконати надріз.  Це зробити потрібно дуже обережно, щоб не порізати нитки шва.

Звичайно одяг ляльки пришивається до її тіла. Щоб лялька могла сидіти і була легшою, її ніжки в  колінах  також прошивають. Те саме стосується її ручок, вони прошиваються в ділянці ліктів. Набивають кінцівки не так щільно, як її тіло і голову.  Коли всі деталі зшиті, вивернуті, їх набивають наповнювачем. Заповнювати  ручки та ніжки слід не доходячи до краю, щоб деталі були гнучкими. Таким чином, ніжки ляльки будуть добре згинатися, і   ви зможете всадити Тильду туди, куди вам буде завгодно. Всі складові частини ляльки зшивають потайним швом.

         Особливістю ляльок Тильд є їхня засмага.   Тіло ляльок шиють із підфарбованої тканини.  Роблять це за допомогою розчину чаю, кави, кориці. У розчин міцної кави або чаю додають 1 ст. ложку солі з розрахунку на1 лрідини. Сіль буде виконувати роль закріплювача кольору.  Тканину в такому розчині відварюють 15-20 хвилин, постійно перемішуючи. Після цього тканину потрібно виполоскати у холодній  воді, висушити і випрасувати. Сушити тканину потрібно без перегинів, щоб на ній не створювалися темні смужки.

         Існує  ще один спосіб фарбування тіла ляльок Тильда. Для цього потрібно зшити ляльку, а потім пофарбувати її в потрібний колір, періодично запікаючи у духовій шафі для отримання необхідного відтінку. У такий чайний  розчин додають трохи ПВА для закріплення кольору. Не потрібно забувати, що фарбувати  ляльку слід на стадії виготовлення, коли вона ще не вдягнена, без волосся і прикрас, тобто у стадії заготовки.    Для набивки Тильд використовують звичайно холлофайбер або синтепон.  Волосся для Тильди виготовляють із найрізноманітніших матеріалів. Це може бути пряжа, нитки муліне, шерстяні нитки, натуральні або синтетичні кучері.

         Вважається, що ляльки Тильда  все-таки не ігрові . Вони більше відносяться до інтер’єрних іграшок.  Їх можна використовувати в якості прикрас або сувенірів. Це дає можливість виробнику виконати ляльку з бажаним ароматом, наприклад, лавандовий  заєць. Щоб надати іграшці потрібний аромат, у її набивку додають натуральний ванілін, корицю,  м’яту, ромашку, жасмин.  Зазвичай всередину ляльки вкладають мішечки з ароматними травами (саше). Деякі майстрині натирають тіло ляльки, тільки тоді, коли вона ще не висушена. Також можна натерти ляльку морською сіллю, яку попередньо  просочують ароматизованим ефірним маслом.

         Обличчя ляльки Тильда також незвичайне. ЇЇ очі прийнято вишивати нитками муліне. Для цього  місці розташування очей роблять французькі вузлики. Також очі можна намалювати  акриловими фарбами для розпису по тканині. Деякі майстрині  в якості очей  пришивають намистинки. Обличчя Тильди завжди має грайливий  рум’янець. Його  виконують за допомогою пензлика або спонжа найпростішими косметичними рум’янами. Можна намалювати  рум’янець акриловими фарбами або стружкою від червоного олівця.

Бажаю успіхів у творчості!

 02. 01. 2023 р.

Робота з інформаційними джерелами. 

Пошук зразків декоративно-ужиткового мистецтва для проєкту

1. Люди як спосіб отримання інформації

Людина є найголовнішим джерелом інформації. Це живе джерело, яку є суб'єктом діяльності, бере участь у багатьох природних і соціальних процесах, має численні зв'язки та є найпродуктивнішим, невичерпним джерелои інформації. Людина - свідок подій і змін у навколишньому світі або їх учасник. Вона виступає найзмістовнішим носієм інформації про навколишній світ , а також про себе, свій внутрішній світ. І, звичайно, вона є розповсюджувачем інформації, отриманої від інших людей. З точки зору дослідника, людина є особливим джерелом інформації, адже на відміну від документальних та предметно-речових джерел, вона може бути неочікуваною, може розкритися або не розкритися, може сказати правду чи неправду тощо.

2. Документальні джерела

Поняття "документ" можна охарактеризувати як матеріальний носій інформації для передачі її в часі й просторі або як папір, що юридично закріплює за його власником право на що-небудь. засвідчує будь-який факт, його достовірність і адекватність.

Документи можна класифікувати за сферою їх обігу.

Виробничі - різні тексти, що забезпечують інформаційне обслуговування виробничого життя трудових колективів, потреби управлінь у державній та виробничій сфері. Такі документи завжди мають бути зареєстровані. Але не існує жодних нормативів  доступу до таких документів. Тож дістати необхідну інформацію буває справою нелегкою, доводиться вживати різних нестандартних заходів, аби заволодіти потрібною інформацією, а також заручатися допомогою людей, які мають відношення до потрібних документів.

Документи суспільних організацій - як виробничі, забезпечують інформаційне обслуговування партій, різних організацій, громадських рухів, об'єднань. Дістати таку інформацію також нелегко.

Побутові документи можуть містити як офіційні, так і особисті матеріали. Вони забезпечують інформаційне обслуговування людей у побуті. Знайти такі документи найважче, адже вони є приватною власністю людини, яку вона може показати за власним бажанням. 

3. Джерело інформації - предметно-речове середовище

Предметно-речова сфера - це те, що оточує нас. Це предмети, речі, об'єкти, які можуть бути для дослідника носієм різної інформації. Дуже важливо для учня правильно визначати ці джерела інформації.

Щодо проблем технології дизайну виробів декоративно-ужиткового мистецтва, це можуть бути об'єкти, розташовані в певних приміщеннях. Багато цікавого ілюстративного матеріалу можна побачити в Інтернеті, однак дуже важливо навчитися самостійно фіксувати за допомогою електронних пристроїв (фотоапарата, телефону, планшета) ці предмети. 

Завдання: знайти певну кількість фотографій, малюнків, ілюстртрацій, креслень обраного для проєктування виробу.

Джерела пошуку: ілюстрації в журналах, книгах (зробити ксеерокопію або відсканувати), зображення виробу в мережі Інтернет (записати на електронний носій).

26.12.2024р.

                                  Контроль якості виробу

Функції речей у суспільних процесах різноманітні. Кожна річ, як об'єкт технологічної діяльності. може виступати, як мінімум, у чотирьох якостях: як проект-ідея,  продукт виробництва, товар або предмет споживання.

Сучасні показники якості виробів та споживчі властивості сучасних об'єктів технологічної діяльності різноманітні: анатомічні, фізіологічні,  психологічні, естетичні тощо. Тому дуже важливим є проведення ергономічного аналізу прототипів. На основі ергономічних досліджень розробляються вимоги до об'єктів технологічної діяльності, з урахуванням так званого "людського фактора". Ергономічні вимоги безпосередньо пов'язані з естетичними вимогами, а тотожньо - з вимогами економіки та технології. Тому ергономічне дослідження об'єктів технологічної діяльності є вагомою частиною процесу дизайн-проектування. Існують чотири групи ергономічних показників, за якими здійснюються ергономічні дослідження технологічних об'єктів та оцінюється якість продукці: гігієнічні, антропометричні, фізіологічні і психофізіологічні, психологічні. 

Гігієнічні показники визначаються рівнями освітленості, вентиляції, вологості, запиленості, температури, радіації, токсичності, шуму, вібрації, тощо.

Антропометричні показники визначаються відповідністю об'єкта розмірам та формі тіла людини, розподілу маси тіла, урахуванням розмірів голови та кисті руки. Антропометрична відповідність характеризується довільним визначенням параметрів конструкції відносно анатомічних особливостей тіла людини, його розмірів, можливостей руху, з урахуванням робочого положення та принципами користування виробами в процесі експлуатації. 

Фізіологічні та психофізіологічні показники визначаються відповідністю конструкції об'єктів проектування наступним можливостям людини: силовим, енергетичним, фізіологічним і психофізіологічним (зоровим, слуховим, дотиковим та смаковим).

Психологічні показники конструкції виробу визначаються відповідністю навиків людини ( уже закріплених та тих, що вперше формуються) із сприйняття та переробки інформації. Психологічна відповідність визначається особливостями відчуття людини.

На стадії виконання проектної пропозиції виконується попередній ергономічний аналіз об'єктів.

                                  Бажаю успіхів у творчості!

12.06.2025 р.

Приготування очищувальних і відбілюючих засобів догляду 

за шкірою в домашніх умовах

До лікувально-профілактичних засобів відносяться:

 - тоніки;

- лосьйони - сироватки;

 - маски.

 МАСКИ

Маски мають різну основу й активні компоненти, можуть бути готовими до застосування, а можуть виготовлятися безпосередньо перед процедурою. Розрізняють такі види масок:

- підсушувальні;

 - зволожувальні;

- живильні;

- грязьові;

 - маски на основі морських водоростей;

 - моделюючі;

- парафінові;

 - маски-плівки.

 

Підсушувальні маски

 Зазвичай це порошкоподібні маски, що перед застосуванням змішуються з водою чи спеціальним розчином до кашкоподібного стану, а потім накладаються плоским пензликом на шкіру обличчя. Підсушувальні маски можуть бути і пастоподібними, розфасованими в туби чи банки із щільними кришками. Як правило, і сипучі, і пастоподібні маски залишаються на шкірі пацієнтки до повного висихання. Перед зняттям таку маску спочатку розмочують вологими спонжами, а потім ковзкими рухами видаляють (строго по масажних лініях). Коли шкіра особливо жирна, підсушувальні маски не змивають, а струшують з поверхні шкіри. Як правило, пацієнт робить це сам.  Спільна маска, що сушить шкіру, накладається в таких випадках:

- після чистки для закриття пор;

 - за наявності себореї;

- за наявності гноячкових висипів (до складу маски слід включати антибактеріальні компоненти).

Підсушувальну маску ніколи не накладають на шию.

Зволожувальні маски

Ефект зволоження досягається м’якими пастоподібними масками, масками на основі морських водоростей. При накладенні моделюючих масок досягається як мінімум подвійний ефект: зволоження і ліфтінг. Зволожувальні маски наносяться на все обличчя, зону шиї та декольте. Час експозиції- 20 хв. Залишки маски знімаються вологими спонжами. До складу зволожувальних масок можуть входити до 10 складових. Як правило, основними компонентами зволожувальних масок є гіалуронова кислота, колаген рослинного і тваринного походження, екстракти рослин (алоє, жожоба та ін.).

 Живильні маски

Сучасні живильні маски виготовляють на легкій жировій основі; переважно використовуються рослинні олії. Мінеральні олії практично не застосовуються в сучасній косметології, а тваринні жири використовуються дедалі рідше. До складу живильних масок, як правило, входять антиоксиданти: бета-каротин, вітамін А, вітамін Е, ароматичні есенсії. Ці маски мають кремоподібну консистенцію. Маска наноситься на все обличчя, шию і декольте. Час експозиції - 20-30 хв. 19 Залишки маски знімаються косметичною серветкою чи вологими спонжами.

Грязьові маски дуже активно впливають на шкіру, оскільки вони багаті мінеральними речовинами, різними солями. Вони активізують кровообіг, справляють розсмоктувальний і протизапальний вплив. Тому ці маски показані пацієнтам із себореєю, вульгарними вуграми. Грязьові маски активно тонізують шкіру, тому деякі з них дуже ефективні в комплексі догляду за в’янучою шкірою обличчя. Однак пацієнтам з чутливою шкірою, ознаками куперозу грязьові маски слід призначати з обережністю. Крім того, грязьові маски протипоказані пацієнтам зі схильністю до посиленого росту волосся на обличчі. Ці маски наносять на шкіру обличчя. Зона шиї та декольте, як правило залишається вільною. Час експозиціїдо 20 хв. Коли грязьова маска висихає, її змивають спонжами, попередньо розмочивши; якщо вона залишається у вигляді пасти, її просто змивають спонжами.

 Маски на основі морських водоростей завжди тонізують, зволожують шкіру, насичують її вітамінами, мікроелементами, амінокислотами. Залежно від виду водоростей ці маски можуть бути охолоджуючими і зігріваючими. Крім того, вони можуть давати ефект відбілювання (маски на основі спіруліни). Ця маска може бути у вигляді порошку, і тоді перед застосуванням її треба розводити спеціальним розчином чи водою; може бути у вигляді м’якої пасти. Наноситься на все обличчя, шию і зону декольте. Час експозиції – до 20 хв. Знімається вологими спонжами.

 Моделюючі маски

Основний ефект моделюючих масок- це зволоження і ліфтинг. Під них на шкіру можна наносити різні сироватки, концентрати, ампульні препарати 20 з метою одержання додаткового ефекту: зміцнення судин, регуляції тонусу сальних залоз, регенерації, відбілювання. Завдяки вмісту особливих компонентів маска застигає як товста гумова оболонка або як гіпсовий зліпок. Готується маска перед самим нанесенням і накладати її треба досить швидко, щоб завчасно не застигла. Маска накладаєть на обличчя і шию. Час експозиції- до 30 хв. Знімається акуратно знизу вгору (від шиї до обличчя)- якщо це гумоподібна маска, й акуратно суцільним шаром- якщо маска гіпсоподібна. Маска протипоказана, якщо клієнт боїться замкнутого простору (клаустрофобія).

 Парафінові маски

Використання парафіну в косметології пов’язано з його специфічними властивостями: поганою теплопровідністю і вираженою теплоємністю. Парафін поступово віддає тепло тканинам, що сприяє поліпшенню мікроциркуляції, посиленню процесів обміну речовин у тканинах і секреції потових і сальних залоз. При цьому пори відкриваються, сальні пробки розм’якшуються, застарілі запальні інфільтрати розсмоктуються, підвищується тонус м’язів і пружність шкіри. Завдяки здатності парафіну зменшуватись в обсязі при охолодженні, ніби стискуватися, щільно охоплюючи тканини, проявляються лімфодренажні, протинабрякові властивості парафінової маски, ефект ліфтингу. Протипоказання: гноячкові ураження шкіри у стадії загострення, купероз, гіпертрихоз, множинні пігментні новоутворення на шкірі обличчя, серцево-судинні захворювання, бронхіальна астма, клаустрофобія, гіпертонічна хвороба.

Маски-плівки

 Різні фірми-виробники поставляють їх на ринок заздалегідь упакованими, вирізаними за розмірами обличчя з отворами для очей і носа. До їх складу входять 21 колаген морського походження і різні добавки. Ці маски можуть бути сухими, і тоді до них додається активаторрідина, що наноситься на маску для її зволоження; вони можуть бути вологими, тоді кожна маска герметично упакована і розкривається безпосередньо перед уживанням. Під маску наносяться активні сироватки, концентрати, ампульні препарати. Маска накладається на обличчя знизу вгору, від підборіддя, ретельно розправляється і притискається до шкіри, щоб під нею не залишалося пухирців повітря. Час експозиції- 15-20 хв, потім вона знімається як плівка. Протипоказання: наявність гноячкових висипів на шкірі. СИРОВАТКИ Вони мають дуже легку консистенцію на безжировій основі і містять в великих кількостях активні інгредієнти. Як правило, вони не розраховані на самостійне використання, хіба що для жирної шкіри. Зазвичай їх наносять під зволожувач, щоб усилити дію і стимулювати процеси, які запобігають старінню шкіри.

Бажаю успіхів у догляді за собою!