21. 10. 2021 р.

Виконання ручних вишивальних швів

Інструменти і матеріали: тканина, нитки, п´яльці, голка, ножиці.

Технологія виконання тамбурного шва

Простим тамбуром (ланцюжок) окреслюється контур рисунка. Його використовують під час вишивання рослинних мотивів — квітів, листків тощо. В аплікації тамбурний шов використовується для пришивання деталей аплікації.

Шов — це ряд петельок, що виходять одна із одної, і схожий на ланцюжок.

Практичні поради

• Стібки не слід щільно затягувати.

• Петельки з робочої нитки краще притримувати великим пальцем лівої руки (нитка під голкою).

• Петельки повинні бути однакового розміру.

• На виворітному боці мають утворитися пунктирні стібки.

Технологія виконання петельного шва

Петельний шов — це ряд петельок. Найчастіше його використовують для обметування країв вишитих виробів. Застосовують також для вишивання окремих узорів — квітів, листя, стебел тощо. В аплікації петельний шов використовується для пришивання деталей аплікації та обшивання контурів виробу. Шов виконується справа наліво і зліва направо. Учитель зображує послідовність виконання шва на дошці, учні працюють у зошитах.

Практичні поради

• Щоб висота стібків була однаковою, можна провести дві паралельні лінії контуру вишивки.

• Необхідно стежити, щоб нитка була під голкою, утворюючи петельку.

• На виворітному боці повинні утворитися вертикальні стібки.

Технологія виконання стеблового шва

Стебловий шов використовують практично в кожній вишивці. Ним вишивають рослинні орнаменти (стебла квітів і рослин), обшивають контури рисунків. В аплікації стебловий шов використовується для пришивання деталей виробу.

Практичні поради

• Виконувати шов треба, уколюючи голку знизу нагору чи зверху вниз, у напрямі зліва направо.

• Необхідно стежити, щоб робоча нитка завжди була з одного боку від прокладених стібків (або зверху, або знизу), інакше шов вийде нерівним.

• Не слід сильно натягати нитку.

• На виворітному боці повинна утворитися строчка.

Бажаю успіхів!

20. 10. 2021 р.

Мотиви-символи української народної вишивки

1. Значення знаків і символів в українській вишивці

Виникнення і поширення вишивки губиться в глибині тисячоліть. У давні часи люди зображували на скелях знаки сонця, вважаючи його головним джерелом життя . Вони вірили, що якщо сонце зійде завтра, то буде життя. Зображення знаків-символів води та землі давало надію на родючість. Знаки вогню були знаками небезпеки, від якої необхідно було захищатися.

Це були перші спроби вплинути та захистити своє життя за допомогою символів. З часом, коли люди навчились оздоблювати речі вишивкою, значення зображених на полотні символів набуло нового звучання. Використовуючи знаки-символи у вишивках на одязі та рушниках, люди вважали, що можуть вплинути на навколишній світ та своє життя. Сукупність точок та ліній, які створюють окремі символи, порядок їх розташування, найчастіше набували оберегового, захисного значення.

Мал. 1. Знаки-символи в наскельних малюнках

Будь-які візерунки для вишивання створювались з використанням знаків-символів, які зображували явища природи та божества, пов’язані з ними. Знаки-символи ще називають мотивами-символами. З розвитком суспільства їх значення змінювалось, але завжди люди вірили, що ці символи охороняють їх від лиха, приносять щастя. За зовнішнім виглядом мотиви-символи, які зустрічаються на вишитих виробах, бувають: геометричні, рослинні, зооморфні (зображення тварин) й антропоморфні (зображення людини).

2. Види знаків-символів в українській вишивці

Сьогодні дослідники нараховують десятки символів. Перші з них мали геометричну форму. Найпоширеніші серед них такі:

- символи Сонця. У християнстві прямий хрест — це святий знак, яким церква все починає, благословляє і освячує:

- пряма горизонтальна лінія, смуга означає землю. Горизонталь поділяє простір навпіл;

- горизонтальна хвиляста лінія — вода;

- вертикальні хвилясті лінії, які зображують дощ;

- трикутники символізують гори;

- ромб та квадрат зображують Землю, вважаються знаками благополуччя, матеріального достатку;

- ромб перехрещений — символ родючості, плодючості; засіяне поле;

- косий хрест — уособлення жіночого начала;

- подвійний хрест, або восьмипроменева зірка — символ об’єднання двох начал: чоловічого та жіночого;

- ладинець — походить від символу сонця та подвійного хреста і символізує любов, гармонію і щастя в сім’ї;

- зоря — символізує кругообіг у світі, зміну пір року;

- рижик — символ працелюбності.

Мал. 2. Узори з використанням геометричних символів

У багатьох сучасних вишивках використовують зображення рослин, які для українців мають так само символічне значення. Здавна люди помічали особливі властивості деяких рослин і так само надавали їх зображенню символічне та оберегове значення.

Найхарактерніші для України є такі рослинні мотиви-символи: барвінок, калина, лілія та ін.

Барвінок — символ радісної життєвої сили, вічності буття, провісник весни.

Ще один символ України — «калина» здавна вважається символом українського роду. Крім цього, він символізує жіночу красу, береже неперервність життя і роду українців .

Лілея є символом повнокровного земного життя, його чистоти та досконалості.

Найбільш поширеним символом в усіх регіонах України було Дерево життя або Світове дерево, композиція якого складається з трьох частин: коріння, стовбуру та крони.

Коріння — символізує світ предків, який захищає рід. Саме коріння відображає життя пращурів, без яких не існувало б нас. Коріння розвивається в могутній стовбур (вісь Всесвіту), спрямований угору, що символізує земний світ. Квітки на дереві — сьогоденне людське життя, а бруньки — зародки, які продовжать рід. Верхня частина — крона — є символом небесної сили, до якої часто зверталися люди.

У вишивці поширені не тільки геометричні та рослинні символи, а й антропоморфні (зображення людини). Важливим завжди був символ — жіноча фігура . Найчастіше цей знак має вигляд людини з піднятими догори руками і символізує богиню Землі, Матір усього живого.

До мотивів-символів тваринного світу (зооморфних) відносять, наприклад, такі: вуж, ластівка, сова, кінь, заєць, орел, півень та ін. Орел — уособлення мудрості, символ Творця.

Півень — провісник світла й нового дня, від якого тікають темрява та зло — символ стихії вогню.

Вивчення особливостей народної вишивки дає можливість відчути глибину та силу її невичерпного джерела, допомагає знайти правильний напрям при створенні власних робіт.

Бажаю успіхів!

29.12.2021 р.

Вишивання сувенірного рушничка

Основи побудови композиції у вишивці

Орнамент. Види орнаментів. Рапорт.

Більшість явищ природи є циклічними, це у вишивці знайшло відображення у їх специфічному зображенні, яке отримало назву орнаменту.

Орнамент – це декоративна композиція, утворена з правильного чергування геометричних чи стилізованих зображень реальних предметів.

За змістом елементів орнаменти поділяють наступним чином.

Геометричний орнамент складається з поєднаних у кольорі простих геометричних елементів, які чітко чергуються.

Рослинний орнамент складається з рослинних елементів: декоративно-стилізованих квітів, листя, гілок, пуп’янків тощо.

Зооморфний орнамент характеризується орнаментальними композиціями, як реалістичними, так і більш умовними – стилізованими птахами, тваринами, рибами, силуетом людини тощо.

Пейзажний орнамент характеризується реалістичним або стилізованим зображенням мотивів природи, архітектурних пам’яток тощо.

Можуть бути і комбіновані орнаменти, які включають в себе різноманітні елементи.

Рапорт – елемент набірного орнаменту, що багаторазово повторюється.

Композиція вишивки. Поєднання в композиції вишивки візерунка, кольорової гами, технік вишивання, фактури матеріалу.

Вибираючи чи створюючи зразок вишивки, важливо знайти художню єдність, зробити красивою не лише саму вишивку, а головне, прикрасити предмет в цілому, зберегти його красу у співіснуванні з іншими предметами. Для цього необхідно перш за все урахувати, щоб кольори вишивки контрастно чи тонально, але обов’язково гармонійно сполучалися між собою, добре поєднувалися з фоном, на якому вишиті, і приємно вписувалися у загальний колорит предмета, на якому зроблена вишивка.

Композиція вишивки – це творче об'єднання в єдине ціле окремих образотворчих елементів візерунку за змістом, кольоровою гамою, характером ліній, силуетів і форм.

Візерунок – малюнок, що утворюється переплетінням ліній, фігур, сполученням кольорів. Візерунок передбачає вільну композицію всіх елементів.

Стилізація реальних форм. Ескіз візерунка для вишивання.

Типовою рисою вишитого узору є стилізоване представлення його.

Стилізація – це творча переробка форм реального світу з найбільшим художнім узагальненням, виявленням його умовних декоративних якостей.

Графічне зображення створеного чи підібраного узору для вишивання конкретного виробу називається ескізом візерунку.

Кольори у вишивці. Символічне значення кольору в українській вишивці.

Кольорове вирішення композиції визначається так, щоб фон вишивки не був яскравіший за малюнок.

Існує ряд кольорів, які символізують той чи інший настрій на вишивці. Їх поєднання і дає настрій, а головне за ними можна прочитати, яку ідею хотіла закласти майстриня. Зазвичай використовуються наступні основні кольори:

білий – використовується для вишивання мережок. Білий колір джерело чистоти, цнотливості, святості;

зелений – колір рослин, є символом весни і молодості;

жовтий – є символом нічних світил місяця і зірок, але в той же час вважається кольором розлуки;

синій – колір неба і води. Є символом очищення, душевного спокою та позбавлення від хвороб;

червоний – цей яскравий гарний колір означає радість, пристрасть, любов і життєлюбність;

чорний – символізує землю, а земля, як усім відомо, з української літератури, це годувальниця.

Є ще один колір, жовтогарячий. Цей колір хоча і має щось спільне з жовтим, але значення у нього зовсім інше. Він символізує багатство, золото, пшеницю і мед.

Процес виготовлення вишитого виробу

Види вишивальних швів: поверхнево-нашивні («штапівка», «хрестик», «занизування» тощо) та прозорі (мережка: «одинарний прутик», «подвійний прутик», «роздільний прутик»), лічильна гладь (пряма, коса, качалочки) та вільна гладь (художня, декоративна, біла).

Для української народної вишивки характерним є застосування великої кількості швів вишивання.

Шви, які виконують на суцільній поверхні тканини, не висмикуючи або вирізаючи ниток, називають поверхнево-нашивними. Наприклад, хрестик, гладь, занизування, штапівка тощо.

Якщо частину ниток з тканини висмикують чи вирізають, то такі техніки називають прозорими. Наприклад, мережки. Виконується мережка на місці висмикнутих з тканини ниток. Існує велика кількість різноманітних мережок: мережка «одинарний прутик», «подвійний прутик», «роздільний прутик» тощо. Ажурні візерунки мережок виконують переважно нитками в тон тканини, однак інколи застосовують і кольорові.

Якщо вишивання виконують за точним розрахунком ниток на тканині, то такі шви називаються лічильними. При оздобленні виробів українською народною вишивкою часто використовують лічильну гладь. Вона може бути прямою, косою або качалочковою. Пряма гладь характеризується тим, що стібки розташовані паралельно один до одного та до ниток основи чи піткання. Коса гладь – стібки розташовані по діагоналі. Качалочкова гладь – кожен стібок виконується через одну нитку тканини паралельно попередньому й охоплює однакову кількість ниток тканини. Стібки вишивають тільки вертикально.

Якщо вишивання виконують за попередньо нанесеним контуром малюнка на тканину, то така техніка називається вільною. До вільної гладі відносять декоративну, художню, білу. Декоративна гладь у свою чергу може бути односторонньою, двосторонньою, полтавською і т. д. Особливістю вишивання художньою гладдю є те, що вона виконується нитками різних кольорів. А вишивання білою гладдю здійснюється, як правило, нитками білого кольору.

«Хрестик» – один з найпоширеніших швів вишивання. Виконувати хрестик краще на тканинах з полотняним переплетенням, але вишивають і на тканинах з не полотняним переплетенням. У такий спосіб використовують трафарет або канву .

Вибір виробу та візерунка для вишивання. Визначення місця розташування візерунка на виробі.

Вдалий вибір малюнка майже завжди є запорукою успіху у вишиванні. Тому, приступаючи до занять вишивкою, необхідно зробити точний і чіткий малюнок. Вибір малюнка і побудова композиції мають узгоджуватися з призначенням і особливостями виробу. Вишивка повинна прикрашати його і не заважати практичному призначенню.

Композиція візерунку у вишитих виробах створюється у вигляді орнаменту чи з окремих елементів.

Візерунок на вишитих виробах може розташовуватися по краю у вигляді кольорової візерункової смуги, по центру, у його кутах чи по периметру.

Бажаю успіхів !

29.05.2022 р.

Волого-теплова та остаточна обробка вишитого виробу

Важливо не тільки акуратно виконати виріб, а також грамотно провести операції волого-теплової та остаточної обробки, які нададутьйому завершеного та акуратного вигляду. При бажанні й творчому підході ваші торбинки для дрібничок (органайзери) будуть виглядати оригінально і незвично.

Вимоги до вишитих виробів

Недопустимими є такі недоліки вишитих виробів:

1. відхилення від зразка-моделі за зовнішнім виглядом, обробка матеріалом, не передбаченим стандартами або технічним описом;

2. помітні підпалини тканини після волого-теплової обробки;

3. довишивання одного й того самого елемента нитками іншого відтінку або номера;

4. недошиті частини фрагмента малюнка;

5. перекошеність малюнка або порушення симетрії;

6. вишивка грубою ниткою на тонкій тканині або навпаки;

7. недоліки вивороту вишивки ( неправильні переходи від одного кольору до іншого, неохайне закріплення ниток наприкінці вишивання, недотримання техніки вишивання);

8. неправильний добір ниток за кольором (з відхиленням від законів колористики), за товщиною;

9. у вишитих виробах не має бути вузликів ні на початку, ні наприкінці роботи.

Бажаю успіхів у творчості!

02. 01. 2023 р.

Правила безпечної праці під час вишивальних робіт. Технологія виконання шва "косий хрест"

Для виконання ручних швейних робіт слід правильно організовувати робоче місце. У процесі роботи дотримуватися правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог

1. Вишивати й шити треба сидячи на стільці із спинкою. Сидіти потрібно прямо, не сутулячись.

2. Освітлення має бути хорошим, бажано природним. Під час вишивання правою рукою світло повинно падати зліва на робоче місце, при вишиванні лівою рукою – справа. Через кожну годину вишивання чи шиття необхідно робити відпочинок для очей на 5 – 10 хв. Під час відпочинку очі перевести на спокійне забарвлення. Корисно також використати цей час на виконання гімнастики для м'язів очей.

3. Перед виконанням ручних швейних робіт треба ретельно вимити руки, щоб не забруднити тканину.

4. Інструменти і пристосування зберігати у спеціальній шкатулці чи ящичку. При виконанні ручних робіт шкатулку з інструментами та пристосуваннями класти на стіл праворуч від тканини.

5. Голкою працювати обережно. Не підносити голку близько до обличчя.

6. Після роботи голку й шпильки зберігати тільки у гольнику або покласти у спеціальну коробку. Не залишати голку без нитки. Забороняється зберігати голку, вколовши її в одяг.

7. Ножиці на робочий стіл класти із зімкненими лезами, направленими від себе.

8. На робочому місці слід дотримуватися чистоти і порядку.

Мал. 1.

"Косий хрест" по горизонталі

Шов "хрестик" дуже простий, тому з усіх видів вишивання він найбільш поширений.

Шов "косий хрестик" складається з двох стібків (півхрестиків), які перетинають клітинку по діагоналі. Має три варіанти виконання - по горизонталі (мал. 1),

по вертикалі ( мал.2), по діагоналі ( мал.3).

Мал. 1.

"Косий хрест" по горизонталі

Має два способи виконання - у два ходи і в один хід.

І спосіб - у два ходи

1-й хід. Нитку залишити на поверхні під майбутніми хрестиками. Зробити перший стібок зліва направо по діагоналі квадрата у т. 1-2 і виколоти голку в т. 3. (1-2-3). Далі так само виконати наступні стібки до кінця ряду: 3-4-5, 5-6-7, 7-8-9, 9-10-11 (мал.1.)

2-й хід. Рухаючись у зворотньому напрямку справа наліво. прокласти верхні стібки хрестика6 11-8-9, 9-6-7, 7-4-5, 5-2-3. Закінчуючи останній хрестик, у кінці першого ряду зробити перехід на нижній другий ряд. довжина стібка буде вдвоє більшою, ніж висота хрестика. Другий і всі наступні ряди вишивати так. як перший. На виворітному боці отримаємо ряд вертикальних стібків.

Мал. 2.

"Косий хрестик" по вертикалі

На мал. 2 показано виконання шва у два ходи: спочаткуверхні стібки прокласти знизу вгору (мал. 2 а), а потім накладати верхні стібки згори донизу.

Мал. 3.

"Косий хрестик" по діагоналі

Має чотири способи виконання - у два ходи, в один хід у два ряди, в один хід у три ряди, вгору (вниз) в один хід у два ряди.

І спосіб - у два ходи.

Шов складніший у виконанні, вимагає уваги при зворотньому ході. Спочатку прокласти знизу вгору похилі стібки у різних напрямках (мал. 3 а). Повертаючись згори донизу, голка з ниткою або вкриває верхній стібок, або проходить під стібком, щоб зберегти однаковий напрямок верхнього стібка ( зліва направо) (мал. 3 б).