21. 10. 2021 р.

Виконання ручних вишивальних швів

Інструменти і матеріали: тканина, нитки, п´яльці, голка, ножиці.

Технологія виконання тамбурного шва

Простим тамбуром (ланцюжок) окреслюється контур рисунка. Його використовують під час вишивання рослинних мотивів — квітів, листків тощо. В аплікації тамбурний шов використовується для пришивання деталей аплікації.

Шов — це ряд петельок, що виходять одна із одної, і схожий на ланцюжок.

Практичні поради

• Стібки не слід щільно затягувати.

• Петельки з робочої нитки краще притримувати великим пальцем лівої руки (нитка під голкою).

• Петельки повинні бути однакового розміру.

• На виворітному боці мають утворитися пунктирні стібки.

Технологія виконання петельного шва

Петельний шов — це ряд петельок. Найчастіше його використовують для обметування країв вишитих виробів. Застосовують також для вишивання окремих узорів — квітів, листя, стебел тощо. В аплікації петельний шов використовується для пришивання деталей аплікації та обшивання контурів виробу. Шов виконується справа наліво і зліва направо. Учитель зображує послідовність виконання шва на дошці, учні працюють у зошитах.

Практичні поради

• Щоб висота стібків була однаковою, можна провести дві паралельні лінії контуру вишивки.

• Необхідно стежити, щоб нитка була під голкою, утворюючи петельку.

• На виворітному боці повинні утворитися вертикальні стібки.

Технологія виконання стеблового шва

Стебловий шов використовують практично в кожній вишивці. Ним вишивають рослинні орнаменти (стебла квітів і рослин), обшивають контури рисунків. В аплікації стебловий шов використовується для пришивання деталей виробу.

Практичні поради

• Виконувати шов треба, уколюючи голку знизу нагору чи зверху вниз, у напрямі зліва направо.

• Необхідно стежити, щоб робоча нитка завжди була з одного боку від прокладених стібків (або зверху, або знизу), інакше шов вийде нерівним.

• Не слід сильно натягати нитку.

• На виворітному боці повинна утворитися строчка.

Бажаю успіхів!

20.10. 2021 р.

Добір конструкційних матеріалів та інструментів.
Виготовлення шаблонів. Розкроювання виробів.
Сировиною для виготовлення тканин є волокна - тонкі і пружні тіла, довжина яких значно перевищує їх товщину. З волокон роблять нитки(прядіння). З ниток тчуть тканини (ткацтво). Волокна, з яких виготовляють тканини, називають текстильними. Вони бувають натуральні і хімічні.
Натуральні волокна можуть бути рослинного, тваринного й мінерального походження. До тканин з волокон рослинного походження належать льон, бавовна, коноплі; тваринного походженн - шовк, вовна; мінерального - азбест. Волокна, що одержують хімічним шляхом внаслідок переробки вугілля, нафти, називають хімічними.

Розпізнавання ниток основи та піткання

1. Виберіть зразок тканини з пругом (напрям нитки основи співпадає зі пругом).
2. Розтягніть тканину вздовж і впоперек пруга. Визначте. у якому напрямку тканина розтягується сильніше (менше - напрямок
нитки -основи).
3. Різко розтягнувши тканину, визначте, у якому напрямку ниток звук дзвінкий, а в якому глухий (дзвінкий - напрям нитки-основи).
4. Висмикнувши нитки основи і піткання, порівняйте їх за товщиною(товстіша й рівномірніша - нитка основи).

Лицьовий і виворітний бік тканини

Будь-яка тканина має лицьовий і виворітний бік. Кожному виду тканини властиві свої ознаки, за якими можна визначити лицьовий і виворітний боки.
- на лицьовому боці рисунок на тканині більш яскравий і виразний, а на виворітному - блідий і розмитий;
- у тканин із ворсом лицьовий бік ворсистий. а на виворітний -блідий гладкий.
- у тканин із блиском лицьовий бік блискучий. а виворітний - матовий;
- у гладкофарбованих тканин лицьовий бік більш гладкий, а виворітний - більш ворсистий, має петельки, кінці обрізаних ниток.

Підготовка тканини до розкроювання

1. Визначити лицьовий і виворітний бік тканини;
2. Визначити напрям малюнка( якщо він є);
3. Перевірити якість тканини :чи немає ткацьких дефектів (пропуску чи обриву ниток) або дефектів фарбування (плям, перекосів малюнка);
4. Визначити напрям нитки-основи.
5. Зволожити і пропрасувати тканину.

Розкрій виробу

1. Тканину скласти вдвічі за ниткою основи, зрівнюючи пруги і зрізи;
2. Розкласти шаблон (викрійку, лекало) у напрямку нитки основи;
3. Деталі обвести олівцем або швацькою крейдою;
4. Вирізати деталі виробу, враховуючи припуски на шви.
Пригадати правила безпечної роботи з ножицями.

Бажаю успіхів!

29.12.2021 р.

Застосування початкових швів "стебловий" і " тамбурний" для вишивання серветки. Вишивання серветки.

"Стебловий" шов

Декоративна контурна вишивка має давні корені завдяки простоті виконання. Шов шнурок, виконаний по прямій, криволінійної лінії, допомагає малювати на тканині нитками нескладні візерунки – квіти, листя і стеблинки. Звідси і походить його назва. Майстрині за допомогою таких стібків виконують унікальні:

вишивки стрічками;

рослинні візерунки гладдю;

складні контурні орнаменти;

вишивка бісером картин.

Для здійснення вишивки потрібно спочатку підготувати тканину. Матеріал після виконання роботи не буде деформуватися, стягатися, якщо його попередньо випрати, випрасувати. Щоб виконати стебловий шов, знадобляться:

п’яльця;

нитки або стрічки;

ножиці;

тонка гостра голка;

твердий олівець;

копіювальний папір – перенести на тканину малюнок.

Як робити стебловий шов

Технологія настільки проста, що втілити її неважко з першого разу. Дуже важливо для отримання хорошого результату використовувати стібки однакового розміру. Слід покроково виконати такі дії:

вставити тканина з нанесеним малюнком в п’яльця;

заправити в голку нитку;

закріпити її з виворітного боку матерії.

Вишивка стебельчатым швом відноситься до рахунковим технікам, виконується зліва направо. Робоча нитка повинна завжди знаходитися на одній стороні. Стібки лежать тісно один до одного. Поетапно рядок вручну виконується з такою послідовністю:

виводять голку з ниткою на обличчя тканини в початкову точку малюнка;

по лінії роблять стібок вперед довжиною 4 мм;

проколюють голкою тканину вниз;

витягають її в середині попереднього стібка на лицьову поверхню;

повторюють кроки спочатку.

Щоб виявилася зрозумілою схема стеблового шва, для правильного сприйняття технології вишивання:

намалювати на тканини пряму лінію;

відзначити на ній 4 точки через рівну відстань;

заправити матеріал в п’яльця;

закріпити нитку навиворіт тканини;

вивести голку вгору в першій точці;

вколоти в тканину у третій;

витягнути знизу через другу точку;

вколоти зверху в четверту;

витягнути вгору через третю точку.

Вишивка стебловим швом для початківців

Щоб не розчаруватися в декоративному вишиванні, початківцям майстриням не слід відразу братися за складні візерунки. Поступове освоєння техніки допоможе швидко навчитися рукоділлю. Рекомендують спочатку вишивати вручну прямі гілочки, нескладні квіти, контурні малюнки. Існують два види створення стібка шнурочок:

колючий – кожен виконується проколюванням матеріалу голкою з виведенням її на протилежну сторону;

швейний – проштрикування тканини проводиться горизонтально, відразу робиться 2 проколу паралельно матеріалу, потім протягується нитка.

Вишивання стебловим швом для початківців рекомендують виконувати з дотриманням правил:

робити стібки рівними по довжині;

віддавати перевагу колючий вид вишивання – тканина менше буде стягуватися;

для крутих вигинів малюнка застосовувати дрібні стежки;

не допускати перекручування ниток;

при роботі вони завжди повинні знаходитися з одного боку – зверху або знизу;

потрібно однакове натяг ниток.

Малюнки стеблового шва

Початківцям майстриням слід почати з простих контурних мотивів. Освоївши техніку виконання, можна знайти на фото в журналах, на сайтах, відповідні малюнки для вишивання стебельчатым швом. Щоб отримати якісний результат, необхідно:

підібрати візерунок, який виконати по силам, щоб не кинути роботу на півдорозі;

перевести малюнок на кальку;

перенести його на тканину або готовий виріб, використовуючи копіювальну папір.

Ті, хто вміє шити і малювати, зможуть самостійно створити і виконати унікальні візерунки для свого одягу. У призначених для цього магазинах продають журнали для вишивки вручну з малюнками різної складності. Це можуть бути:

контурні літери;

силуети тварин;

химерні орнаменти;

квіти для вишивки гладдю;

мотиви для бісеру;

візерунки для виконання стрічками;

складні за колірною гамою і змістом картини.

Тамбурний шов

Тамбурний шов

Тамбурний шов дозволяє створювати самі різні красиві візерунки. Це можуть бути пелюстки, квіти, а також об'ємні малюнки. Ще їм можна робити лише контури або повністю весь малюнок. Щоб отримати чітку картину, спочатку треба змалювати її на тканини і тільки потім приступати до вишивки.

Використання шва здійснюється не лише для створення декоративних елементів, але і обробки країв або зашивання дірок. Він дозволяє добре скріплювати шматочки тканини.

Ще шви використовуються професіоналами, тому що вони красиво виділяються на загальному тлі. Приміром, якщо створювати з його використанням аплікації, а на тканину будуть прикріплюватися красиві клаптики, то можна отримати яскравий цікавий малюнок.

Чому тамбурний шов популярний?

Тамбурний шов існує вже більше двох тисяч років і з'явився в Древній Греції. Тільки потім ця техніка вже прийшла в Русь.

Щоб шов було зручніше вишивати, використовувалися п'яльця. Тканина на них натягали як на барабані. Його мембрану раніше називали «тамбура». Звідси і пішла назва техніки.

На тканині вона виходить у вигляді кіски, яка складається з однакових ланок. За рахунок того, що виходить такий складний малюнок, він дозволяє створювати красиві візерунки і плавні переходи.

Ще важливо відзначити, що тамбурний шов можна створювати як голкою, так і гачком, але другий спосіб не дуже популярний, тому що за допомогою голки можна створювати різні варіанти, змінюючи положення нитки.

Технлогія виконання тамбурного шва

Тамбурний шов

Проткніть тканина ниткою так, щоб вузлик виявився з вивороту

Притисніть нитку великим пальцем

Продовжуйте тримати нитку і введіть голку назад в прокол

Тепер голка у вас буде з вивороту, а нитка все ще виявиться затиснутою

На завершення виведіть голку в центр петлі і акуратно зніміть палець

Затягніть петлю і у вас вийде щось на зразок крапельки

Так робіть стільки разів, скільки потрібно для вашого візерунка

Не забувайте, що петлі повинні бути однаковими і перебувати на одній лінії. Вийде, що кожна з них виходить з попередньої. Якщо зробити петлі різних розмірів, малюнок буде негарним. Петлі сильно затягувати не варто, щоб тканина не деформувалася.

Види тамбурных швів: опис

Види тамбурного шва

Якщо ви використовуєте класичну вишивку тамбуром, то вона виходить як ланцюжок на тканини. Однак, з такою технікою можна робити і безліч інших малюнків:

Ялинка. Вже з назви зрозуміло, на що схожий такий шов. Так, стежки робляться не прямою лінією, а по різних сторонах.

Оповитий. Виконується звичайно, але в кінці стібки треба обвивати ниткою.

Відкритий. Вийде, якщо голку вводити не в місце виходу, а трохи далі.

Опуклий. Зробіть кілька класичних швів, а потім виведіть нитку на початок візерунка і робіть стежки вже по різних сторонах.

Петля з прикрепом. Часто такий метод застосовують для створення квітів. Робимо звичайну петельку, а в місце згину робимо «прикріп». З допомогою невеликого стібка заплітаємо нитку петлі.

Бажаю успіхів у творчості!

29.05. 2022 р.

Техніка паралельного плетіння бісером

Паралельне плетіння з бісеру вважається одним з нескладних методів плетіння. Останнім часом все більше популярності набирає таке плетіння бісером.

Навчившись плести різну красу з бісеру, будь-яка майстриня зможе освоїти ще й об'ємне паралельне плетиво з бісеру.

Зі скляних намистин умільці створюють унікальні вироби:

сумочки;
телефонні чохли;
комірці;
сувеніри;
квіткові композиції та ін.

Всі описані речі створюються із застосуванням різних технік плетіння. Прийомів придумано майстринями величезна кількість, але базових - небагато. Одним з таких методів вважається паралельне плетіння бісером. У сьогоднішній статті мова піде про те, як освоїти техніку паралельного бісероплетіння.

Переваги паралельного плетіння бісером

Паралельне плетіння з бісеру має свої переваги перед іншими техніками:

Схема читається дуже просто.
Виріб плететься швидко.
Роботу може виконувати навіть новачок.
Застосовується різний розмір і клас бісеру.

З вищесказаного зрозуміло, що техніка нескладна і початківці умільці зможуть повністю нею оволодіти. Заняття це захопливе і захоплююче, що вимагає посидючості і бажання творити.

Пропоную ознайомитися з докладним покроковим майстер-класом методу паралельного плетіння.

Майстер-клас паралельного бісероплетіння

Відрізаємо шматок дроту, розміром тридцять сантиметрів і ділимо його навпіл.

Крок 1

Нанизуємо на зволікання намистинки відразу двох рядів: одну і дві намистини (рис. 1).

крок 2

Потім пропускаємо вільний кінчик зволікання через дві бісеринки другого рядка назустріч правому кінчика (рис. 2). Далі беремо обидва кінці і ретельно затягуємо намистини на серединку.

У методі паралельного плетіння, підтягуючись, рядки лягають паралельно один до одного в просторі. Зворотний бік роботи дорівнює лицьовій (рис. 4).

Іноді намистини укладаються по паралелі в просторі - тоді виходить об'ємне виріб (рис.5).

При необхідності подовження дроту, що закінчилися кінчики заправляються за виконані ряди, повертаючись на три рядка назад. У необхідному місці дріт додається (рис. 6).

Закінчивши плетіння, кінці скручуються під намистинами або проходять кінцями на три рядка в зворотному напрямку, після чого краю дроту обрізаються ножицями.

Щоб створити перший виріб в цій техніці, умільці рекомендують початківцям майстриням починати пробувати з квітки. Квіткові рослини різноманітні, з листям різної форми, вимагають трохи матеріалу, добре розвивають фантазію і уяву. Квіточка вибирають, орієнтуючись на кількість наявних намистин.

Кругова (французька) техніка

Французьке плетіння дуже поширене серед рукодільниць. І це зрозуміло, адже всі тваринки, квіти та інші прикраси виходять повітряними і ажурними. При круговому (французькою) плетінні в основі будь-якого листочка або пелюстки знаходиться товстий центральний дротяний стрижень, на заснування якого нанизується декілька намистин, а знизу приєднується більш тонкий дріт з намистинами. Дві дроту розташовуються паралельно, скріплені одним завитком. Так виходить одна половинка дуги.

З іншого боку стрижня кріпиться ще одна дріт з бісером, закріплюючись до основного стрижня знизу. Якщо сплести ще парочку таких дуг, чергуючи закріплення дроту то знизу, то зверху, то вийде вже повноцінний листочок. Дріт останнього ряду кріпиться вже за допомогою двох витків, а кінчик її обрізається. Одна сторона осьового стрижня обрізається так, щоб залишався невеликий кінець дроту близько 0,5 см. Потім його слід загнути у внутрішню сторону прикраси.

Практична робота "Браслет із бісера"

Якщо ви хочете піднести модний і оригінальний подарунок, то найкращий варіант - фенечка. Це прикраса зараз популярно не тільки серед молоді - багато солідних людей носять різноманітні ажурні браслети. Пропонуємо майстер клас з плетіння фенечки з бісеру з квітами:

Прикріпіть на тонку волосінь одну частину замку для браслета, як на фото.
Нанижіть дрібний бісер на 2 шматки волосіні так, щоб довжина кожного була 3 см.
Протягніть прозору намистину через обидві волосіні (на малюнку - блакитна).
Знову нанизуйте бісер на кожен окремо шматок волосіні, а потім вдягають обидві через білу намистину - вона стане серцевиною квітки. Розгорніть волосіні і знову кожну протягніть через 2 блакитні намистини.

За цим принципом робіть все, що залишилися ланки, щоб кінець і початок браслета був однаковим.

Бажаю успіхів у творчості!

31.08.2022 р.

Види гольниць